1. Словник української мови Грінченка

бриндзя

Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі

ж.

1) Соленый овечій сыръ.

2) Бриндзю бити, а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). Вх. Зн. 4. б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу. Ном. 12798.

---------------

Бриндзя

см. бриндза.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриндзя — Бриндзю б'є. Сидить бездільно. Бриндзя — овечий сир приладжений на переховок. Приповідки або українсько-народня філософія