бриндзя

Бриндзю б'є.

Сидить бездільно. Бриндзя — овечий сир приладжений на переховок.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриндзя — Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі ж. 1) Соленый овечій сыръ. 2) Бриндзю бити, а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). Вх. Зн. 4. б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу. Ном. 12798. --------------- Бриндзя см. бриндза. Словник української мови Грінченка