Словник української мови Грінченка

брундук

Брундук, -ка

м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. брундук — -а, ч., діал. Мотузка, що утримує човен біля берега.  Великий тлумачний словник сучасної мови