Словник української мови Грінченка

бруніти

Бруні́ти, -ню, -ниш

гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бруніти — див. дзвеніти  Словник синонімів Вусика