бруніти Бруні́ти, -ню, -ниш гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me брунькувати бруселина Значення в інших словниках бруніти — див. дзвеніти Словник синонімів Вусика