Словник української мови Грінченка

бруштин

Бруштин, -на

м.

1) = бурштин.

2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.

Словник української мови Грінченка