Словник української мови Грінченка

бруя

Бруя, бруї

ж.

1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у.

2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бруя — див. течія  Словник синонімів Вусика