брьохнути
Брьохнути, -ну, -неш
гл. одн. в. отъ брьохати.
1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Черк. у. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. Ез. V. 17.
2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка