брязкун

Брязкун, -на

м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.

Значення в інших словниках

1. брязкун — див. брязкальце  Словник синонімів Вусика