букат Букат, -та м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках букат — -а, ч., буката, -и, ж., зах. Шматок. Великий тлумачний словник сучасної мови