букат

Букат, -та

м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букат — -а, ч., буката, -и, ж., зах. Шматок. Великий тлумачний словник сучасної мови