буката
Буката, -ти
ж. = букат. Въ томъ же значеніи и ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буката — див. букат. Великий тлумачний словник сучасної мови