Значення в інших словниках
-
булькання —
бу́лькання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
булькання —
-я, с. Дія за знач. булькати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
булькання —
БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією. З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням .. вливається в рукав (О. Донченко); Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
булькання —
див. звучання
Словник синонімів Вусика
-
булькання —
Бу́лькання, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
булькання —
БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією. З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням.. вливається в рукав (Донч., V, 1957, 15); Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Рибак, Що сталося.., 1947, 31).
Словник української мови в 11 томах