булькання

БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією.

З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням.. вливається в рукав (Донч., V, 1957, 15);

Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Рибак, Що сталося.., 1947, 31).

Значення в інших словниках

1. булькання — бу́лькання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. булькання — -я, с. Дія за знач. булькати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. булькання — БУ́ЛЬКАННЯ, я, с. Дія за знач. бу́лькати і звуки, утворювані цією дією. З яру витікає світловодий крижаний ручай і з бульканням .. вливається в рукав (О. Донченко); Він чув шарудіння дощу в траві.., булькання гірського струмочка (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. булькання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
5. булькання — Бу́лькання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. булькання — Булькання, -ня с. Бульканіе.  Словник української мови Грінченка