бундз
Бундз, -дза
м.
1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. см. будз.
2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех.
3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. ум. бундзик.
Словник української мови ГрінченкаБундз, -дза
м.
1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. см. будз.
2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех.
3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. ум. бундзик.
Словник української мови Грінченка