Словник української мови Грінченка

бундзик

Бундзик, -ка

м. ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.

Словник української мови Грінченка