бундячитися

Бундячитися, -чуся, -чишся

гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387.

Значення в інших словниках

1. бундячитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика