Словник української мови Грінченка

бундячний

Бундячний, -а, -е

= бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бундячний — див. пихатий  Словник синонімів Вусика