бундючний
Бундючний, -а, -е
1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470.
2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Словник української мови ГрінченкаБундючний, -а, -е
1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470.
2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка