бунтування

Бунтува́ння, -ня

с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога. К. Іов. 56.

Значення в інших словниках

1. бунтування — Бунтува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)