бунтувати
Бунтува́ти, -ту́ю, -єш
гл.
1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146.
2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.
Словник української мови ГрінченкаБунтува́ти, -ту́ю, -єш
гл.
1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає. К. Псал. 146.
2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ. Єв. Л. ХXIII. 5.
Словник української мови Грінченка