буркотунець
Буркотун, -на
м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). см. буркун.
2) Ворчунъ. см. буркун. ум. буркотунець.
Словник української мови ГрінченкаБуркотун, -на
м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). см. буркун.
2) Ворчунъ. см. буркун. ум. буркотунець.
Словник української мови Грінченка