Словник української мови Грінченка

буркуку

Буркуку!

меж., выражающее воркованіе голубя. Чуб. II. 93. Він літає, буркотає, собі пароньки шукає. Як буркуку, так буркуку! Мет. 261.

Словник української мови Грінченка