буркут Буркут, -та м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках буркут — -а, ч. Місцева назва джерел вуглекислих мінеральних вод на Закарпатті. Великий тлумачний словник сучасної мови Буркут — Бу́ркут прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови