Словник української мови Грінченка

буртись

Буртись!

меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. буртись — див. падати  Словник синонімів Вусика