буртись

Буртись!

меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буртись — див. падати Словник синонімів Вусика