буртись
Буртись!
меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буртись — див. падати Словник синонімів Вусика