1. Словник української мови Грінченка

бурта

Бурта, -ти

ж.

1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у.

2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Мир. Пов. II. 84. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей). Мир. Пов. І. 118.

3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру. Лебед. у.

4) Цѣпь косцовъ. Лубен. у.

5) = бурса 3. Сим. 193.

6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурта — бу́рта іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бурта — (гною) купа, бурт. Словник синонімів Караванського
  3. бурта — -и, ж., діал. Бурт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бурта — Ворох, купа Словник чужослів Павло Штепа
  5. бурта — БУ́РТА, и, ж., діал. Бурт (у 2 знач.). Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  6. бурта — див. горб Словник синонімів Вусика
  7. бурта — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. Словник синонімів української мови
  8. бурта — БУ́РТА, и, ж., діал. Бурт. Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини (Мирний, III, 1954, 06). Словник української мови в 11 томах