бурта

КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. (картоплі, буряків, зерна тощо); НАВА́Л (щось накидане у великій кількості); НАГРОМА́ДЖЕННЯ (безладне скупчення чогось). Вони посунулись між купами руди та чавуновими скибами просто до машинного відділу (В. Підмогильний); На пристанях височіли гори кавунів і динь (В. Собко); З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів (О. Левада); Біля нори м'ясоїда ми побачили купину сухого листя (М. Стельмах); Телячий лизень тут лежав; Ягни і до софорку кури, Печені різної три гури (І. Котляревський); Дівчата копали, обрізуючи гичку, і складали чистий буряк в кагати (В. Козаченко); На току лежали великі бурти зерна (з газети); Над басейном піднімалося нагромадження кам'яних брил (Л. Юхвід).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурта — бу́рта іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бурта — (гною) купа, бурт. Словник синонімів Караванського
  3. бурта — -и, ж., діал. Бурт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бурта — Ворох, купа Словник чужослів Павло Штепа
  5. бурта — БУ́РТА, и, ж., діал. Бурт (у 2 знач.). Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  6. бурта — див. горб Словник синонімів Вусика
  7. бурта — БУ́РТА, и, ж., діал. Бурт. Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини (Мирний, III, 1954, 06). Словник української мови в 11 томах
  8. бурта — Бурта, -ти ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву... Словник української мови Грінченка