бурт

КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. (картоплі, буряків, зерна тощо); НАВА́Л (щось накидане у великій кількості); НАГРОМА́ДЖЕННЯ (безладне скупчення чогось). Вони посунулись між купами руди та чавуновими скибами просто до машинного відділу (В. Підмогильний); На пристанях височіли гори кавунів і динь (В. Собко); З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів (О. Левада); Біля нори м'ясоїда ми побачили купину сухого листя (М. Стельмах); Телячий лизень тут лежав; Ягни і до софорку кури, Печені різної три гури (І. Котляревський); Дівчата копали, обрізуючи гичку, і складали чистий буряк в кагати (В. Козаченко); На току лежали великі бурти зерна (з газети); Над басейном піднімалося нагромадження кам'яних брил (Л. Юхвід).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурт — бурт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бурт — -у, ч. 1》 Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). 2》 Невеликий горбок, насип, підвищення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурт — Жолоб, паз Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурт — БУРТ, у, ч. 1. Найпростіший тип сховища сільськогосподарської продукції (коренеплодів, зерна і т. ін.), яка укладається на поверхню землі або в неглибокий котлован і покривається шарами соломи і землі. Максим звернув ліворуч, обходячи завод віддалік .. Словник української мови у 20 томах
  5. бурт — БУРТ, у, ч. 1. Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). По півкілометра бурти картоплі, Овець отари, табунами гуси Гуляють на просторах Білорусі (Дор. Словник української мови в 11 томах
  6. бурт — Бурт, -ту м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. Подольск. г. Лебед. у. 2) = буртниця. Мик. 181. Словник української мови Грінченка