1. Словник української мови в 11 томах

бурт

БУРТ, у, ч.

1. Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.).

По півкілометра бурти картоплі, Овець отари, табунами гуси Гуляють на просторах Білорусі (Дор., Єдність, 1950, 105);

При вивезенні гною восени і зимою його складають в полі в бурти і прикривають землею (Колг. Укр.. 12, 1956, 2);

На току лежали великі бурти зерна (Рад. Укр., 18.IX 1956, 2).

2. Невеликий горбок, насип, підвищення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурт — бурт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бурт — -у, ч. 1》 Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). 2》 Невеликий горбок, насип, підвищення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурт — Жолоб, паз Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурт — БУРТ, у, ч. 1. Найпростіший тип сховища сільськогосподарської продукції (коренеплодів, зерна і т. ін.), яка укладається на поверхню землі або в неглибокий котлован і покривається шарами соломи і землі. Максим звернув ліворуч, обходячи завод віддалік .. Словник української мови у 20 томах
  5. бурт — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. Словник синонімів української мови
  6. бурт — Бурт, -ту м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. Подольск. г. Лебед. у. 2) = буртниця. Мик. 181. Словник української мови Грінченка