бурта

бу́рта

-и, ж., діал.

Бурт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурта — бу́рта іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бурта — (гною) купа, бурт. Словник синонімів Караванського
  3. бурта — Ворох, купа Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурта — БУ́РТА, и, ж., діал. Бурт (у 2 знач.). Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. бурта — див. горб Словник синонімів Вусика
  6. бурта — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал. Словник синонімів української мови
  7. бурта — БУ́РТА, и, ж., діал. Бурт. Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини (Мирний, III, 1954, 06). Словник української мови в 11 томах
  8. бурта — Бурта, -ти ж. 1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять. Сумск. у. 2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Рудч. Ск. І. 29. Із трупів бурти насипає. Котл. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Мир. Пов. II. 41. Очі бігають з ниви на ниву... Словник української мови Грінченка