буртаси

бурта́си

-ів, мн.

Плем'я, відоме східним авторам з 8 ст.; жило на берегах Волги. Після татаро-монгольської навали (13 ст.) поступово втратило свої племенні особливості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буртаси — БУРТА́СИ, ів, мн. Плем'я, яке жило на берегах Волги. Молодий князь добре пам'ятав, що хозари і буртаси майже знищили флот русичів у 913 році, а в 944 році не пропустили його батька, князя Ігоря, на Каспій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах