буртаси
БУРТА́СИ, ів, мн.
Плем'я, яке жило на берегах Волги.
Молодий князь добре пам'ятав, що хозари і буртаси майже знищили флот русичів у 913 році, а в 944 році не пропустили його батька, князя Ігоря, на Каспій (з наук. літ.);
Усю торгівлю тримали в своїх руках завойовницькі тюркські держави: в гирлі Ками – болгари, далі на південь – буртаси, над Каспійським морем – хозари (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буртаси — -ів, мн. Плем'я, відоме східним авторам з 8 ст.; жило на берегах Волги. Після татаро-монгольської навали (13 ст.) поступово втратило свої племенні особливості. Великий тлумачний словник сучасної мови