бідолайчик

Бідолайчик, -ка

м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.

Значення в інших словниках

1. бідолайчик — див. нещасливий  Словник синонімів Вусика