білавочка

Білавка, -ки

ж.

1) = білявка.

2) раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. ум. білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.