білорукий

Білорукий, -а, -е

Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).

Значення в інших словниках

1. білорукий — білору́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білорукий — -а, -е. Який має білі руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білорукий — БІЛОРУ́КИЙ, а, е. Який має білі руки. Ціла зграя чорних ряс, як ворони, злетілися, білозубі, білорукі, бистроокі (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. білорукий — БІЛОРУ́КИЙ, а, е. Який має білі руки. Ціла зграя чорних ряс, як ворони злетілися, білозубі, білорукі, бистроокі (Вовчок, VI, 1956, 253); І не один у яр скотився звір.., де між борів та гір Пройшла з мечем красуня білорука (Рильський, Поеми, 1957, 288).  Словник української мови в 11 томах