Значення в інших словниках
-
білочка —
бі́лочка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
білочка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до білка 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
білочка —
БІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бі́лка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
білочка —
И, ж., див. білка. Якщо я не їду, він смертельно напивається у тому Чортополі, до всрачки, до білочки (Ю. Андрухович).
Словник сучасного українського сленгу
-
білочка —
(-и) ж.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що білка. Навіть ультиматум висунув — якщо я не їду, він смертельно напивається у тому Чортополі, до всирачки, до білочки (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 58; ПСУМС, 8.
Словник жарґонної лексики української мови
-
білочка —
обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лочку (бі́лку) кого. Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось. Покрала вона срібло та золото в офіцера ..
Фразеологічний словник української мови
-
білочка —
БІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бі́лка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Н.-Лев., І, 1956, 154); *У порівн. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Мирний, II, 1954, 35). ◊ Обідра́ти як бі́лочку кого див. обдира́ти.
Словник української мови в 11 томах