бірок

Бірок, -рка

м. ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. ІІІ. 146.

Значення в інших словниках

1. бірок — Біро́к, -ка́, в -ку́; -ки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)