Значення в інших словниках
-
бічний —
(який збоку) боковий; (з напрямком) лівобічний, лівосторонній, правобічний, правосторонній.
Словник синонімів Полюги
-
бічний —
бічни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бічний —
Бічни́й. Сторонній. Вони обоє знали ся всего два місяці і були лишень два рази вкупі[...] Не було ту коли розбалакати ся про бічних людий (Галіп, 8).
Українська літературна мова на Буковині
-
бічний —
-а, -е. Те саме, що боковий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бічний —
БІЧНИ́Й, а́, е́. Те саме, що бокови́й. Тільки задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватися (Леся Українка); Неофіційна публіка .. нескінченним потоком лилася в тісні бічні двері (М.
Словник української мови у 20 томах
-
бічний —
БІЧНИ́Й (який міститься збоку або спрямований убік); БОКОВИ́Й. Павло Михайлович дістав з бічної кишені піджака кілька сторінок з учнівського зошита (Ю. Мартич); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата (М.
Словник синонімів української мови
-
бічний —
Бічни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бічний —
БІЧНИ́Й, а́, е́. Те саме, що бокови́й. Тільки задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватися (Л. Укр., III, 1952, 270); Це була бічна вулиця, що йшла від левади (Коп.
Словник української мови в 11 томах