бічний
БІЧНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що бокови́й.
Тільки задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватися (Леся Українка);
Неофіційна публіка .. нескінченним потоком лилася в тісні бічні двері (М. Грушевський);
Це була бічна вулиця, що йшла від левади (О. Копиленко);
У традиційній лемківській хаті поруч із житловим приміщенням була бічна кімнатка (з наук.-попул. літ.);
Із боків на тілі окуня від голови до хвоста проходить вузька темна бічна лінія (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)