вагани
Вагани, -нів
м. мн.
1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12.
2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Словник української мови Грінченка