валило

Валило, -ла

с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода. Шух. І. 113.

Значення в інших словниках

1. валило — Вайло [IV] — неотеса [VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
2. валило — вали́ло 1. огрядна, неповоротка людина (ср, ст)|| = бамбула 2. ірон. дурень, недотепа (ст): – Ах, ти, валило! – поблажливо, хоч з усміхом, не відвертаючи навіть голови вбік запитувача, кидає Базиль. – Ах, ти, мурло!...  Лексикон львівський: поважно і на жарт