1. Словник української мови Грінченка

валило

Валило, -ла

с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода. Шух. І. 113.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валило — Вайло [IV] — неотеса [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. валило — вали́ло 1. огрядна, неповоротка людина (ср, ст)|| = бамбула 2. ірон. дурень, недотепа (ст): – Ах, ти, валило! – поблажливо, хоч з усміхом, не відвертаючи навіть голови вбік запитувача, кидає Базиль. – Ах, ти, мурло!... Лексикон львівський: поважно і на жарт