валкувати —
валкува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
валкувати —
-ую, -уєш, недок., перех., с. г. Збирати, згрібати, складати у валки (сіно, сніг і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
валкувати —
ВАЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Збирати, згрібати, складати у валки (див. вало́к¹ 1) (сіно, солому і т. ін.). І нікого їм [дідові й Володькові] при тому більше не треба – ні Катерини, ні Клима, ні наймита Свирида, ані тих дівчат...
Словник української мови у 20 томах
валкувати —
ВАЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., с. г. Збирати, згрібати, складати у валки (сіно, сніг і т. ін.). Переобладнаними сінокосарками можна косити і валкувати зернобобові культури (Колг. Укр., 9, 1960, 23).
Словник української мови в 11 томах