валюша —
валю́ша іменник жіночого роду, істота валяльня рідко
Орфографічний словник української мови
валюша —
-і, ж., заст. Валяльня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валюша —
ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня. – У його [нього] й млини були; один саджений на каміннях, а другий – байдачний, задля валюшей [валюш] (О. Стороженко).
Словник української мови у 20 томах
валюша —
ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня. — У його й млини були; один саджений на каміннях, а другий — байдачний, задля валюшей (Стор., І, 1957, 237).
Словник української мови в 11 томах