Великий тлумачний словник сучасної мови

валюша

валю́ша

-і, ж., заст.

Валяльня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. валюша — валю́ша іменник жіночого роду, істота валяльня рідко  Орфографічний словник української мови
  2. валюша — ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня. – У його [нього] й млини були; один саджений на каміннях, а другий – байдачний, задля валюшей [валюш] (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  3. валюша — див. шаповальня  Словник синонімів Вусика
  4. валюша — ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня. — У його й млини були; один саджений на каміннях, а другий — байдачний, задля валюшей (Стор., І, 1957, 237).  Словник української мови в 11 томах
  5. валюша — Валюша, -ші ж. Сукновальня. Стор. II. 116.  Словник української мови Грінченка