варварство —
ва́рварство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
варварство —
-а, с. 1》 Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. || Жорстокість, лютість у поведінці. || Жорстокий, безжальний вчинок стосовно кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варварство —
ВА́РВАРСТВО, а, с. 1. іст. У періодизації історії первісного суспільства – застаріла назва періоду після дикості перед цивілізацією.
Словник української мови у 20 томах
варварство —
ва́рварство (від варвари) 1. Другий з трьох ступенів розвитку людського суспільства за періодизацією, встановленою в європейській науці 18 – 19 ст. 2. Переносно – брутальність, жорстокість.
Словник іншомовних слів Мельничука
варварство —
БЕЗКУЛЬТУ́Р'Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬ підсил. розм., ДИКУ́НСТВО зневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб'ям і безкультур'ям (Ю.
Словник синонімів української мови
варварство —
Ва́рварство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
варварство —
ВА́РВАРСТВО, а, сер. 1. Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. [Антей:] Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої? Кого ми на собі з безодні варварства на гору несли?...
Словник української мови в 11 томах