варнячити

Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш

гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.

Значення в інших словниках

1. варнячити — див. говорити  Словник синонімів Вусика