варівко

Варівко

нар.

1) Опасно.

2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. варівко — варівко́ присудкове слово небезпечно; ніяково незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. варівко — присудк. сл., діал. 1》 Небезпечно. 2》 Ніяково, боязко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варівко — ВАРІВКО́, присл., діал. 1. Небезпечно. Варівко на Гаврила орати (Сл. Гр.). 2. у знач. пред. Боязко, ніяково. Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. варівко — ВАРІВКО́, присудк. сл., діал. 1. Небезпечно. Варівко на Гавріїла орати (Сл. Гр.). 2. Ніяково, боязко. Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (Коцюб., І, 1955, 178).  Словник української мови в 11 томах