варівко
ВАРІВКО́, присудк. сл., діал.
1. Небезпечно.
Варівко на Гавріїла орати (Сл. Гр.).
2. Ніяково, боязко.
Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (Коцюб., І, 1955, 178).
Словник української мови (СУМ-11)